ukrevcult


Архів революційної культури України


МЕЧИСЛАВ ГАСКО
Bil Sabab
volodymyrbilyk

Read more...Collapse )

ВІКТОР ВЕР (спр. пр. ЧЕРЕВКО) (1901-1944)
Bil Sabab
volodymyrbilyk

Read more...Collapse )

ГРО ВАКАР (ОЛЕКСАНДР СОРOКА) (1901-1941)
Bil Sabab
volodymyrbilyk
Лист до письменника, що пірнув у богему
Ти вже став
відомим письменником, —
нахаба, шкурник
і
кар’єрйст
і звучить у тебе порожнім іменником —
громадянин і комуніст.

Read more...Collapse )

Михайль Семенко - Поезомалярство
Bil Sabab
volodymyrbilyk
Легендарна стаття Михайля Семенка

Read more...Collapse )Read more...Collapse )



Н. Бурлюк ПОЭТИЧЕСКИЕ НАЧАЛА
Bil Sabab
volodymyrbilyk
"Так на холсте каких-то соответствий
Вне протяжения жило Лицо"
В.Хлебников

Предпосылкой нашего отношения к слову как к живому организму является положение, что поэтическое слово чувственно. Оно соответственно меняет свои качества в зависимости от того - написано ли оно. или напечатано, или мыслится. Оно воздействует на все наши чувства. Ранее, когда мы говорили "дерево", мы должны были этим логическим обобщением 
возбудить воспоминание о каком-нибудь определенном дереве, и тогда прочувствовано уже воспоминание. Теперь - путь созерцания эстетических ценностей.

Read more...Collapse )


Михайл Семенко РRO DOMO SUA
Bil Sabab
volodymyrbilyk
Марксїсти й прочі підлюди хай краще не беруть ся до обмислїв про мистецтво (людинї штуки, як глибшій і інте-лїґентнїйшій, екскурси в область марксїзма дозволяють ся), в якім вони, по примітивности своїх почувань, стільки ж розуміють, скільки корова в тих квітах, що топче (хоча се не відмовляє мати їй всї инші «права и преиму-щества»).

Представники укр. марксїствующого молодо-міщанства видають журнал. Звичайне, в нас його читають вони ж самі, а як і читає хто сторонній, то в усякім разі не той марксїзм, що там розводить ся, а що инше, те, що наш добродушний обиватель зве «художньою літературою». В усякім разі треба подякувати «Дзвонові» заре-кляму: все ж таки бути «кращою силою» «Укр. хати» се не те, що бути в «Дзвоні» кращою силою. Семенко вам кланяє ся й дякує, добродії!
Чудний край ся Україна. Мабуть, нїде в світї немає лю-Дий, котрі б звались: ідейнї крамарі. У нас вони є й гіднї безсмертя, яке ми їм ласкаво й передставляємо. Таким чином, року Божого 1914, в февралї місяцї, Україна вперше виявила той скарб, який вона в собі носить. Об’явила його моя маленька брошура (Семенко — «Дерзання» повзи, ц. 11 к., прод. в Л. Ідзїковського), яку ідейнї крамарі відмовились продавать і виявили не мале, справжньо ідейне, обуреннє, мотивуючи вчинок так:
1) книгарня «Української Старини» — «якийсь капосник облив помиями батька Тараса»,
2) книгарня «Час» — «не продаємо прінціпіяльно»,
3) книгарня «Л. — Н. В.» — «хай полежать, не продаватимемо, поки не побачимо, що скаже преса» (книжки лишились). Вчинок, вартий безсмертя.
Слїд би заготувати його добродпану Черкасенкові в оглядах «Лїт. — Н. Вістн.» як безприкладноприклад сутоі-дейности крамарської. Слава, Україно! Де там пропасти з такими синами! Правду казав батько тарас: «наша думка, наша слава — не вмре, не загине», — чи як там.
Балаган Садовського (переказують) пожинає соло-мьянї лаври в Уманї (певно чували? таке місце єсть). Пишуть, що таких чудовохудожньих постанов уманські гречкосії ще не бачили. Але вимагати більшого від гречкосіїв навіть неввічливо, тому ставимо кропку, з задо-воленнєм, що нарешті славні артисти знайшли собі відповідну публіку. Там би їм і зостати ся, — серед друзів і прихильників безпечнїйше, а в Київі вони якісь общипані й нещасні.

Михайл Семенко КВЕРО-ФУТУРІЗМ
Bil Sabab
volodymyrbilyk
Мистецтво є стремлїннє.
Тому воно завжди є процес.
Душа чоловіча живе в часї.
Тому й мистецтво, як вираз душі, є рух.
Душа є зміна.
Тому й мистецтво є завжди зміна.
Світ є фільозофія, душа, охоплююча світ і його впиваюча, є мистецтво.
Пізнаннє — акт фільозофічний — не може бути сталим.
Сталим є тільки абсолютне знаннє, до якого стремить пізнаннє; тому сьогочасне пізнаннє є цілком відносне.
Мистецький же процес, яко такий, не може бути сталим по самій своїй сутї, тому що абсолютного мистецтва — чогось досягнутого — немає, не було й не повинно бути.
Конечний істотний стан річий не цікавить мистецтва, і коли до нього схиляє ся митець, він стає фільозофом.
Рівнобіжно з світом пізнання митець творить свій власний світ образосимволів.
Мистецтво є процес центробіжний, і прояви душі він переносить на річи, що поза нами, які розкривають ся пізнанню все в більшій кількости категорій.
Тут лежить гряниця між фільозофією й мистецтвом.
Ми не маємо точного знання в фільозофії, в якій мусить бути лише пізнаннє, тому не може бути фільозофічних систем (кверофутурізм у фільозофії, лїмітивний футурізм К. Жакова).
Знаннє в сучасній фільозофічнїй думцї має характер методольо-ґічний.
В мистецтві не може бути шкіл, не може бути зміни чогось статичного. Відсутність прінціпів в фільозофії, відсутність тревалого в мистецтві — се постуляти кверо-футурізма.
Лїмітивний кверо-футурізм Жакова робить сїнтезу всього передущого знання і вносить еволюційний прінціп в пізнаннє.
В мистецтві цілком не цікаве все знайдене й пережите (для знайшовшого й пережившого), тому все здійснене не є мистецтво, теряючи динамичнїсть шукання, й для чистого мистецтва рівноцінно, чи запорошутиме ся те знайдене в музеях, чи буде знищене без воріття.
Мистецтво є процес шукання й переживання, без здійснення.
Абсолютне знаннє, до якого йде знаннє відносне (пізнаннє), можливе лише в прийдешнім.
Тому воно Футуристичне.
Мистецтво-ж є теперішнє, момент.
Що таке футурізм в мистецтві?
Мистецтво футуристичне в тїм розумінні, що воно є стремлїннє до найглибшого й найблизшого, найширшого і вкупі з сим найменшого, без цїли здійснення, знайдення (виключаючи штуку — стїль катеґорій, безмежно умножуючих ся).
Метафізичне поняттє абсолюта річи властиве лише фільозофії, для мистецтва воно фікція.
Тому не можна порівнювати творчий процес з процесом пізнавчим.
Процес пізнав-чий стремить до тревалости, процес творчий динамичний субстанціонально.
Кверо-футурізм в мистецтві проголошує красу шукання, динамичний лет.
Ціль і здійсненне в мистецтві у самім шуканні.
Він відмовляє можливос-ти закінчености й перестає бути мистецтво там, де починає ся в ньому канон, культ задоволення й преклонення.
Відсутність культа — його культ.
Кверо-футурізм проголошує боротьбу шукань, в сім полягає завданнє мистецтва в його розумінні.
Тому кверо-футуїрзм є зьявищем тимчасовим, яко течія, й постійним, яко метод.
Нові обрії, що викликала новійша фільозофічна думка, розвивають теорію мистецтва.
Так зьявляє ся нова теорія мистецтва.
Але теорія є, по перше, щось абстрактне, по друге, вона є щось незмислове.
Творчість є інтуїція, теорія є напрям інтуїції.
З історії бачимо, що теорія зьявлялась після реалізації творчости.
Ми переживаємо час, коли ся підсвідома, орґанична традиція не виправдує свого призначення.
Покладати ся на інтуїцію дуже небезпеш-но, тим паче нам, українцям.
Бажаємо штучним рухом наближити наше мистецтво до тих границь, де у всесвіт-ськім мистецтві починає ся нова ера.
Коли мистецтво повинно йти принаймні поруч життя, воно йде зараз позад його, а наше укр. мистецтво є на позорнїм щаблі пошло-рутини й рабськопідлеглости, який не виправдує самої сеї назви.се робить консеквентним наш штучний рух і говорить само за себе.
Відсутність «літературного при-ємства» є крок тимчасовий, данного моменту, що перебуваємо, бо наша консеквентнїсть містить ся не в хро-нольоґії, а в самій суті того, що ми назвали мистецтвом у кверо-футуристичнїм його розумінні.
Воно не може бути ні українським, нї яким иншим в сім представленні.
Ознаки національного в мистецтві — ознаки його при-мітивности.
Кверо-футуристичне мистецтво мусить бути виявом вселюдського почуття, й тонкий шар національного мистецтво вже перебуло.
Инші погляди приводять до партикуляризації мистецтва в розумінні його нескладним обивателем.
Тому, напр., журнал для гончарів «Сяйво» зве себе мистецьким, тоді як пересічний митець не візьме його в руки.
До футурізма мистецтво було дикунським.
Кверо-футурізм дає йому шлях, єдино можливий, і сими днями ми вступаємо в цілком инший світ, де не можемо ще почувати себе, як дома, в своїх українських і инших хатах.
Цінне те, що загальнозначиме, й до сього стремить чоловічий дух.
Те своє, «рідне» (що зробило ся в наш час огидливим), що потрібне буде для самовизначення загально-людського, виявить ся (не турбуйтесь!) само-собойне, хоча-б ми нарочитосвідомо гальмували сю стихію.
Якщо вона буде потрібного й необхідною — дінуть ся їй нїде, але не будемо й підвпливати ся, бо ми не підемо тоді далі популярного мистецтва.
Національну добу в мистецтві (власне в тенденції до мистецтва) ми вже перебули й характер нашого темпераменту таки виявить себе в тій мірі, скільки се буде потрібним.
Нам треба догнати сьогоднїшньий день.
Тому плижкуємо.
В сім наша консеквентнїсть.
Хай наші батьки (що не дали нам нічого в спадщину) втішають ся «рідним» мистецтвом, доживаючи з ним вкупі, ми, молодь, не подамо їм руки.
Доганяймо сьогоднїшньий день!

Шаляпин поет киевским рабочим
kermanich

Шаляпин поет киевским рабочим

Все было бы хорошо, если бы в цирк Крутикова пошли только те, которые в лотерейном порядке получили билет. К сожалению, пошли и те, которые мест не получили. Пошли именно на концерт, а не на какую-нибудь уличную политическую демонстрацию, пошли не скопом, а в одиночку. Как это всегда в России бывает, каждый из рабочих норовил «как-нибудь пробраться», «где-нибудь постоять». А так как правильно говорил мне пристав, что в Киеве рабочих было сотни тысяч, то улицы Киева к вечеру оказались запруженными народом. Не только улицы, прилегающие к цирку, – все главные улицы города! Власти, естественно, встревожились, и на Крещатике появились войска.

Я, разумеется, испугался. Какую я заварил кашу!

– Я дал слово, что беспорядков не будет, – обратился я к делегатам рабочих. – Надеюсь, что рабочие меня уважают и не подведут.

Должен отдать справедливость рабочим, что они держали себя хорошо.

Все протекало мирно, но положение мое было все же в высшей степени щекотливое. Стало оно и трагикомическим, когда я убедился, что в цирк на спектакль и мне самому нельзя протиснуться через толпу. Кто же петь будет? Что делать?


Шахтарський фольклор Донбасу
kermanich

Труд шахтеров Донбасса в рабочем фольклоре

Сложившийся в начале прошлого века песенный фольклор Донбасса является уникальным историческим источником. С одной стороны, он в художественных образах сохранил разностороннюю фактическую информацию об условиях труда шахтеров в начале века, что позволяет обогатить, детализировать, «оживить» картину, складывающуюся на основе архивных материалов. С другой стороны, мы можем судить не только о внешних обстоятельствах, но и об ощущениях, самочувствии, переживаниях, мыслях рабочих.


Ленін та національна справа
kermanich

?

Log in

No account? Create an account