?

Log in

No account? Create an account

ukrevcult


Архів революційної культури України


Previous Entry Share Next Entry
В Хараксі. Тичина
zemlya
varto_ua wrote in ukrevcult
Вже світ. З постелі встав я. Санаторій
ще спить кругом. Лиш смарагдовий сад
пташок збудив, що снів своїх, історій
ніяк не ущебечуть. Ранку рад,

Садовник кишку тягне: він струмками
між листям шумко шелестить. Гора
Ай-Петрі рожевіє. Ніжні плями
й на сході теж, — проміння б’є. Пора!

І я до моря йду. І мов неволюсь —
затримуюсь. Бо щось в мені дзвенить
ще звечора! А що — чолом начолюсь —

не знаю й сам. Аж тут вгорі умить
аероплан. Згадав! Це ж наші полюс
перелетіли! Полюс! Сонце! Жить!

Липень, 1937 р. Харакс.

Цитовано за "Український сонет. Антологія",
серія "Бібліотека поета", Київ, "Радянський письменник", 1976

  • 1
Класно переданий асоціативний ряд не знаю й сам. Аж тут вгорі умить
аероплан. Згадав! Це ж наші полюс
перелетіли! Полюс! Сонце! Жить!

жить, еге ж )

цей кінець справді все перевертає. несподіваний образ - сила лірика.

Отрезвляет))) Типу - от відпочиваємо тут, а тим часом наші полюс штурмують. Приємне напевне відчуття.

  • 1